Попри постійні обіцянки влади покращити життя літніх людей, реальність залишається жорстокою: мільйони українських пенсіонерів виживають за мізерні суми, які давно не відповідають цінам у магазинах та аптеках.
Ситуація тільки погіршується — голова фінансового комітету Ради Данило Гетьманцев заявив про майбутнє заморожування пенсій. Його слова — це сигнал, що пенсійна криза лише заглиблюється, і розв’язання не видно.
Пенсії зростають… лише на папері
Середня пенсія в Україні, за даними на 1 квітня 2025 року, становить 6341 грн. Це трохи більше ніж 150 доларів. Але в багатьох регіонах пенсії набагато менші:
- Тернопільська область — 4930 грн
- Чернівецька — 5100 грн
- Закарпатська — 5174 грн
Майже 37% пенсіонерів отримують менше 4 тисяч гривень, а 400 тисяч людей — менше 3 тисяч. Це при тому, що офіційна мінімальна пенсія — 2361 грн, тобто 57 доларів на місяць. Це не просто бідність — це приниження.
Інфляція з’їдає все
Так, за рік пенсії зросли на 10,5%, але інфляція — на 14,7%. І найгірше — ціни на базові продукти злетіли ще більше:
- Овочі — +32%
- Яйця — +44%
- Олія — +35%
Це означає, що купівельна спроможність пенсіонерів стрімко падає, попри “зростання” виплат. Люди не можуть дозволити собі ні ліки, ні нормальне харчування.
Пенсійна система — на межі
Щоб отримувати пенсію в 60 років, потрібно мати 35 років стажу для чоловіків і 30 — для жінок. У кого немає — отримують соціальну допомогу, яка ще нижча за мінімальну пенсію. Тобто, реалії такі: або працюй до старості, або виживай на подачки.
Гетьманцев прямо каже: держава не має стратегії, і найближчим часом пенсії можуть бути заморожені на невизначений період. Це означає, що зростання цін продовжиться, а виплати залишаться на місці.
Україна старіє — держава мовчить
Пенсіонери — це не просто статистика. Це люди, які все життя працювали, будували країну, платили податки. І сьогодні вони залишені сам-на-сам з голодом, холодом і відчаєм.
Без реформи, без осучаснення системи, без реального фінансового планування — ми отримуємо соціальний вибух, який вже зріє в глибині країни.
Влада може скільки завгодно говорити про індексації, програми й “покращення”, але коли 3,7 мільйона людей живуть нижче межі бідності — це не просто проблема. Це національна ганьба.