Інформація про електроенергію нібито «по 9 гривень за кВт-год» викликала хвилю занепокоєння серед українців. У соцмережах та месенджерах ці цифри почали подавати як майбутній тариф для населення. Втім, реальна ситуація виглядає зовсім інакше і не має прямого стосунку до платіжок більшості домогосподарств.
Йдеться не про ціну, за якою українці купують електроенергію, а про спеціальні умови для окремої групи виробників.
Які рішення ухвалили з 1 січня 2026 року
30 грудня 2025 року НКРЕКП ухвалила постанови №2262 та №2263. Вони стосуються так званого «зеленого» тарифу — ціни, за якою держава купує електроенергію з відновлюваних джерел.
Ці рішення регулюють роботу:
- малих електростанцій;
- енергетичних кооперативів;
- приватних домогосподарств, які продають надлишок електроенергії в мережу.
Важливий момент: це не тариф для споживання, а ставка доходу для виробників.
Звідки з’явилися майже 9 грн за кВт-год
Максимальна ставка — 893,49 копійки за кВт-год без ПДВ — передбачена для окремих приватних сонячних електростанцій. Вона стосується установок до 50 кВт, розміщених на дахах або фасадах і введених в експлуатацію у 2019 році.
З урахуванням ПДВ такі виробники дійсно отримують близько 9 грн за кВт-год. Це їхній дохід, а не сума, яку хтось сплачує у платіжках.
Хто ще підпадає під нові ставки
Для інших категорій виробників передбачені нижчі рівні:
- СЕС до 30 кВт (2026–2029 роки) — близько 5,88 грн;
- вітрові установки до 50 кВт — приблизно 4,6 грн;
- комбіновані системи — близько 5,27 грн;
- малі ГЕС — майже 6,9 грн за кВт-год.
Що це означає для звичайних споживачів
Для побутових споживачів нічого не змінилося. Тарифи для населення встановлюються окремими рішеннями уряду, і згадані постанови не впливають на ціни у платіжках.
Головний висновок простий: «9 гривень за кВт-год» — це не новий тариф для українців, а спеціальна ставка для вузького кола виробників. Тож говорити про різке подорожчання електроенергії для населення підстав немає.