Росія прагне включити до своїх територіальних вимог не лише тимчасово окуповані території України, а й Харківську, Дніпропетровську, Миколаївську та Одеську області. Такі наміри виходять за межі пропозицій мирного плану США.
Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW), оприлюдненому у четвер, 15 січня, повідомляє UAINFO.org з посиланням на NV.
Заяви Лаврова та оцінка аналітиків
Аналітики ISW зазначають, що заяви міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова свідчать про значно ширші територіальні претензії Москви, ніж ті, які обговорюються в межах останніх мирних ініціатив.
За оцінкою Інституту вивчення війни, російське керівництво розглядає як свої цілі не лише вже окуповані території, а й усі Харківську, Дніпропетровську, Миколаївську та Одеську області.
Згадка про «Новоросію»
У ISW звертають увагу на заяву Лаврова під час пресконференції 14 січня, де він заявив про необхідність у майбутньому «врегулювати питання долі населення Криму, Новоросії та Донбасу».
Глава МЗС РФ стверджував, що США нібито розуміють важливість цього питання, оскільки, за його словами, значна частина населення цих регіонів «не підтримує київський режим і прагне повернення до Росії».
Аналітики наголошують, що «Новоросія» є вигаданим утворенням, яке російська влада подає як нібито невід’ємну частину РФ. У кремлівській інтерпретації до цього поняття входять не лише анексований Крим і чотири тимчасово окуповані області, а й Харківська, Дніпропетровська, Миколаївська та Одеська області.
Порівняння з мирним планом США
В Інституті вивчення війни також нагадують, що запропонований США 28-пунктний мирний план передбачав збереження під російською окупацією Криму, всієї Луганської та Донецької областей, а також окупованих частин Запорізької й Херсонської областей.
Водночас, за цим планом, Росія мала б відмовитися від контролю над іншими захопленими територіями, зокрема в Харківській, Миколаївській і Дніпропетровській областях.
Можливий політичний контекст
Аналітики ISW вважають, що згадка Лаврова про «Новоросію» не є новою вимогою, але вкотре підтверджує, що територіальні апетити Кремля значно перевищують рамки, закладені в початковому мирному плані з 28 пунктів.
Також припускається, що ця заява могла бути спробою сформувати вигідні для Росії позиції напередодні можливих контактів між спецпредставником США Стівом Віткоффом, Джаредом Кушнером та президентом РФ Володимиром Путіним.
Підсумковий аналіз
Звіт Інституту вивчення війни свідчить про відсутність у Кремля намірів обмежуватися лише тимчасово окупованими територіями України. Навіть у контексті можливих мирних ініціатив російська сторона демонструє прагнення суттєво розширити свої вимоги. Це ускладнює перспективи переговорів і підтверджує, що заяви про готовність до компромісів супроводжуються значно ширшими геополітичними цілями.