Унаслідок пошкодження об’єктів енергетичної інфраструктури в ніч на 9 січня та повторного удару 13 січня значна частина Києва залишилася без стабільного теплопостачання й електроенергії. Ситуація в енергосистемі столиці суттєво ускладнилася, про що повідомляє видання «Стіна» з посиланням на матеріал УНІАН.
Станом на середину січня сотні будинків у місті залишалися без тепла в умовах низьких температур. Електроенергію подають за жорсткими графіками — кілька годин зі світлом і значно довші перерви. Через це частина мешканців, зокрема верхніх поверхів багатоповерхівок, періодично залишаються і без водопостачання.
Водночас нарахування за комунальні послуги тривають у звичайному режимі.
Чи можуть нараховувати плату за світло та тепло за відсутності послуг
Керівник Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко в коментарі УНІАН пояснив, за якими принципами здійснюються нарахування у подібних ситуаціях.
За його словами, якщо споживачі вчасно не передають покази лічильників електроенергії, розрахунок проводиться за середніми показниками минулих періодів, незалежно від фактичної наявності світла.
“Нарахування буде здійснюватися, виходячи з середнього споживання минулих періодів, незважаючи на те, було світло чи ні. Відсутність світла в даному разі не є форс-мажорною обставиною”, — зазначив Попенко.
Ситуація з оплатою за опалення
Щодо теплопостачання, експерт звертає увагу на проблему з лічильниками. За його словами, поквартирні лічильники тепла мають лише близько 5% споживачів, а будинковими лічильниками не обладнані приблизно 20% будинків у Києві.
Попенко навів умовний розрахунок для будинків, які кілька днів залишалися без опалення:
“Кожен будинок — це нехай 100 квартир по 60 метрів квадратних. Отримуємо 6000 квадратних метрів один будинок. Якщо помножити на 6 тисяч будинків — виходить 36 мільйонів метрів квадратних. У середньому, нарахування за тепло йде по 40 гривень за квадратний метр на місяць. Тобто мешканці таких будинків мають сплатити за тепло 80 гривень за добу”.
Водночас, за його словами, питання перерахунку залежить від рішення постачальника:
“А чи буде нараховувати ‘Київтеплоенерго’ по середньому за тепло мешканцям цих будинків залежить лише від того, чи захоче компанія провести перерахунок”.
Температура батарей і право на перерахунок
Окремо експерт пояснив, за яких умов можна ставити питання про оплату за опалення, якщо в квартирі холодно.
“Якщо, умовно, у вас стоїть водомір на тепло, і температура теплоносія — не 70 градусів, як повинна заходити, а 45 градусів, то він все одно рахує її як наявний теплоносій. Тобто у вас в квартирі холодно, але ви все одно сплачуєте за тепло”.
Причина в тому, що значна частина лічильників фіксує лише обсяг теплоносія, а не його температуру:
“В багатьох будинках встановлені лічильники тепла — це водоміри, які рахують тільки обсяг теплоносія. Дуже мало лічильників, які враховують і температуру”.
Фіксація проблем і відповідальність сторін
Для можливого перерахунку, за словами Попенка, необхідно офіційно зафіксувати факт низької температури в приміщенні. Це має зробити комісія від керуючої компанії. Водночас експерт сумнівається, що така процедура завжди дає результат.
Він пояснює, що за законодавством постачальник відповідає за подачу теплоносія до входу в будинок, а втрати всередині мереж і будинку можуть не враховуватися.
“У суді теплокомуненерго каже: ‘Ми подаємо теплоносій належної якості’”.
Також Попенко навів приклад розподілу відповідальності між компаніями-постачальниками, коли одна структура продає теплоносій на виході з ТЕЦ, а втрати в мережах і будинку не входять до її зони відповідальності.
Підсумковий аналіз
Ситуація з оплатою комунальних послуг під час перебоїв залишається складною та багато в чому залежить від технічних нюансів обліку й рішень постачальників. За відсутності сучасних лічильників і чітких механізмів перерахунку споживачі можуть отримувати платіжки навіть у періоди, коли послуги надаються не в повному обсязі. Це питання, ймовірно, потребує додаткового нормативного врегулювання та прозорих рішень з боку відповідальних служб.