12 квітня православні християни відзначатимуть Великдень 2026. Напередодні цього дня українці традиційно готують святкові кошики та несуть їх до храму для освячення. Цей звичай зберігається вже багато років і залишається важливою частиною святкування.
Священник отець Мирослав поділився поясненнями щодо того, що саме варто освячувати, як поводитися з продуктами після свята та що робити, якщо немає можливості відвідати церкву.
Що обов’язково має бути у великодньому кошику
За словами священника, основою святкового кошика є традиційні продукти, кожен із яких має своє символічне значення.
Найголовніше місце займає паска — обрядова випічка, яка символізує свято та оновлення. Також у кошик кладуть хліб, що вважається символом життя.
Окрім цього, до церкви несуть м’ясні продукти — ковбасу, шинку та інші страви. Вони символізують завершення періоду обмежень у харчуванні та перехід до святкового столу.
Обов’язковими є яйця — крашанки, які асоціюються з новим життям і відродженням.
“Також бажано, аби були молочні продукти: сир, масло або різні сирні страви. Деякі готують солодку сирну паску або кладуть звичайний сир”, – зазначив отець Мирослав.
До кошика часто додають хрін — символ сили та здоров’я, а також сіль, яку вважають важливим елементом у побуті та своєрідним оберегом.
“Загалом суворого переліку, або “правильної кількості” продуктів для великоднього кошика немає. Основні – це паска або хліб, м’ясні вироби, яйця, молочні продукти та сіль, а решта – це вже на розсуд людини”, – підсумував священник.
Чи можна їсти ці продукти до свята
Важливо пам’ятати, що до Великодня триває Великий піст 2026. У цей період віряни утримуються від продуктів тваринного походження.
Тому навіть якщо продукти вже підготовлені або освячені, вживати їх до святкового дня не рекомендується.
Що робити із залишками освяченої їжі
Після свят часто залишається чимало продуктів. За словами священника, найкраще рішення — поділитися ними з рідними або тими, хто цього потребує.
Окремо він пояснив і питання щодо використання залишків:
“Щодо тварин – таких заборон немає – це вже особисте рішення людини. У селі, наприклад, загалом трошки інакші звичаї, аніж в місті. І буває, що освячену паску сушать і віддають свійським птахам, і це не є чимось неприпустимим. Так само якщо ви віддасте ковбасу собаці. Бо пес – то друг і боже створіння. Головне – ставитись до таких продуктів із повагою і не марнувати їх. Ось викидати – не можна”, – пояснив священник.
Що робити, якщо немає змоги піти до храму
Бувають ситуації, коли людина не може особисто відвідати церкву. У такому випадку священник радить знайти альтернативу.
“Дистанційно, через телевізор чи інтернет – це так не працює. Якщо йдеться про стареньку людину чи особу інвалідністю – можна попросити сусіда, чи родича віднести кошик до церкви. Я думаю, що у такому проханні ніхто не відмовить. Навіть під час карантину у 2020 році, люди залишали свої кошики під церквою (аби не контактувати один з одним), я освячував їх, і вони забирали”, – розповідає отець Мирослав.
Оцінка ситуації
Традиції Великодня залишаються важливою частиною життя багатьох українців. Вони об’єднують родини та допомагають зберігати культурну спадщину навіть у складні часи.
Водночас священники наголошують: головне — не лише зовнішні атрибути свята, а й внутрішній стан людини, її ставлення до близьких і вміння ділитися добром.