В Україні продовжує діяти законодавство щодо компенсації заощаджень громадян, які були втрачені через знецінення коштів після розпаду СРСР. Йдеться про вклади, які люди розміщували в установах Ощадбанку СРСР, державного страхування або вкладали у державні цінні папери до 2 січня 1992 року.
Попри те, що держава офіційно визнає ці кошти своїм боргом перед громадянами, фактичні виплати не проводяться вже понад десять років.
Які гарантії передбачає закон
Згідно із Законом України «Про банки і банківську діяльність», який діяв на той час, держава гарантувала збереження вкладів громадян в Ощадному банку України та їх видачу на першу вимогу.
Пізніше, у 1996 році, був ухвалений Закон України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України». Документ встановив зобов’язання держави щодо компенсації громадянам втрат від знецінення заощаджень.
У законі зазначено, що Україна гарантує збереження та відновлення реальної вартості таких коштів у порядку, визначеному державою.
Хто має право на компенсацію
Право на отримання компенсації мають кілька категорій громадян.
До першої категорії належать люди, які до 2 січня 1992 року зберігали кошти в установах Ощадбанку СРСР або державного страхування, що працювали на території України. Також це стосується власників державних цінних паперів, придбаних через Ощадбанк. Серед них — облігації державних позик, казначейські зобов’язання СРСР та сертифікати Ощадбанку.
Друга категорія — іноземці та особи без громадянства, які на той момент також мали відповідні заощадження в установах на території України.
Окремо закон передбачає право спадкоємців або осіб, які організували поховання вкладника, отримати частину проіндексованого вкладу для покриття витрат на похорон. Для цього потрібно надати ощадну книжку або страхове свідоцтво та свідоцтво про смерть.
Як фінансуються компенсації
У законодавстві зазначено, що кошти на виплати мають передбачатися окремою статтею Державного бюджету України.
Порядок проведення компенсацій визначає Кабінет Міністрів України. Уряд також може залучати додаткові джерела фінансування, зокрема спеціальні податки або кошти від операцій із державними цінними паперами.
Водночас Конституційний суд України ще у 2001 році підтвердив, що поетапна виплата компенсацій у межах бюджетних можливостей не суперечить Конституції.
Чому компенсації зараз не виплачують
Попри чинність законодавства, фактичні виплати компенсацій наразі не проводяться.
Важливо, що починаючи з 2013 року й станом на травень 2026 року Кабінет Міністрів України не ухвалював жодної постанови про проведення таких виплат. Крім того, у державному бюджеті не передбачали відповідних коштів.
Саме це зараз унеможливлює проведення компенсацій для вкладників.
Як мав би працювати механізм повернення коштів
За законом компенсація мала проводитися через установи Ощадбанку України у готівковій або безготівковій формі.
Для цього дані вкладника повинні бути внесені до інформаційно-аналітичної системи «Реєстр вкладників заощаджень громадян». Процедура внесення інформації здійснюється безкоштовно.
Після ідентифікації вкладника банк мав відкривати рахунок для подальшої виплати компенсації.
Що кажуть суди та Європейський суд з прав людини
Верховний суд України раніше пояснював, що такі справи не розглядаються як спори між банком і вкладником щодо невиконання договору. Йдеться саме про повернення коштів у порядку, встановленому державою.
Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Гайдук та інші проти України» зазначалося, що право на індексацію радянських заощаджень не підпадає під захист статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини.
Суд звернув увагу, що виплати залежать від рішень держави та можливостей бюджету.
Ситуація залишається невизначеною
Питання компенсації радянських заощаджень в Україні залишається актуальним уже багато років. Для багатьох громадян це не лише фінансове питання, а й символ виконання державою своїх обіцянок.
Втім, поки у держбюджеті не передбачать окреме фінансування та не ухвалять відповідні урядові рішення, механізм виплат фактично залишається замороженим.